Незважаючи на надзвичайний тиск, спричинений триваючою війною та обмеженнями воєнного стану, Україна продовжує демонструвати неймовірну демократичну стійкість, а громадянське суспільство відіграє ключову роль у захисті інституційної цілісності та просуванні реформ, як було зазначено під час обговорень на нещодавньому заході, спільно організованому Європейським фондом за демократію (EED) та Вестмінстерською фундацією за демократію (WFD) у Брюсселі.
Цей висновок підтверджується дослідженням громадської думки, проведеним WFD, яке незмінно демонструє сильну підтримку демократії в Україні: щонайменше дві третини українців вважають, що Україна має стати повноцінною демократією.
Цей спільний захід EED і WFD зібрав політиків, науковців та представників громадянського суспільства, щоб допомогти поглибити розуміння того, як найкраще підтримати демократичний розвиток України під час війни та після неї, а також сприяти формуванню більш розумної та цілеспрямованої підтримки України, щоб забезпечити її успіх як динамічної та функціонуючої демократії. Захід відкрила пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, яка підкреслила незмінну відданість українців захисту своєї демократії.
«Картонна революція»: сила громадянського суспільства в дії
У липні 2025 року, в яскравому прояві демократичної пильності, українці вийшли на вулиці в рамках «картонної революції». Протести спалахнули після того, як Верховна Рада ухвалила закон № 12414, який загрожував незалежності двох важливих антикорупційних інституцій: Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), що викликало різку критику з боку ЄС.
Реакція була швидкою і рішучою. Молоді українці, стурбовані інституційною цілісністю та демократичним курсом своєї країни, організували масові демонстрації. Тривалий тиск громадськості виявився ефективним. Протягом двох тижнів Верховна Рада ухвалила інший закон, № 13533, який відновив незалежність цих органів.
Учасники дискусії зазначили, що реакція громадян на атаки на антикорупційну інфраструктуру відображає глибоке прагнення українців до демократії та відданість гідності, свободі й формуванню власного майбутнього попри триваючі виклики війни.
Війна як каталізатор громадянської активності
Учасники дискусії зазначили, що війна кардинально змінила українське суспільство, яке зараз є значно активнішим і залученішим, ніж раніше. Громадяни беруть на себе більшу відповідальність за свої громади і демонструють ініціативність у вирішенні як місцевих, так і національних проблем попри обмеження, пов'язані з воєнним станом.
Громадяни шукають нові способи вираження своєї політичної активності, а для сталого демократичного розвитку необхідний розвиток і зміцнення демократичних інститутів.
Згідно з останніми дослідженнями WFD, найвищий рівень довіри в Україні мають чотири інституції: Збройні Сили України, волонтерські організації, ветерани та громадянське суспільство. Ці суб'єкти відіграють важливу роль у наданні необхідних послуг, мобілізації ресурсів, координації гуманітарної допомоги та підтримці внутрішньо переміщених осіб, одночасно виступаючи за прозорість та підзвітність.
Дефіцит довіри та інституційні виклики
Що стосується довіри до державних інституцій, то тут залишаються значні виклики. Згідно з дослідженням WFD, трьома інституціями, яким довіряють найменше в Україні, є суди, політичні партії та Верховна Рада. 78% українців вважають, що вони мають незначний або взагалі не мають впливу на ухвалення політичних рішень на національному рівні, і подібні настрої (68%) спостерігаються на місцевому рівні.
Централізація влади в Офісі Президента послабила парламент і сприяла кризі довіри з боку громадян. Лише 2% українців вважають, що політики представляють їхні інтереси.
Вступ до ЄС: демократичний якір для майбутнього України
У ситуації невизначеності щодо подальшого розвитку війни шлях України до вступу в ЄС дає надію і структуру. Учасники дискусії наголосили на необхідності використання дорожньої карти вступу до ЄС для розробки та впровадження реформ, використовуючи імпульс, створений для просування критично важливих змін.
Вони розглядають процес вступу до ЄС як основний механізм для захисту демократії, боротьби з корупцією та впровадження реформ у ключових секторах, зокрема в системі правосуддя. Вони вважають, що процес вступу до ЄС забезпечує структуру, стимули та підзвітність, необхідні для підтримки демократичного курсу України.
Відкриття кластерів вступу до ЄС є особливо важливим для збереження імпульсу в проведенні необхідних реформ у сфері державного управління, судової реформи та антикорупційних заходів.
Учасники дискусії згадали про захист даних громадян у дорожній карті процесу вступу до ЄС. Вони заявили, що це є життєво важливим в українському контексті, зазначивши, що 59% українців використовують канали Telegram як основне джерело інформації попри занепокоєння щодо безпеки через зв'язки з Росією. Впровадження законів про захист даних за зразком ЄС може допомогти захистити громадян, посилити конфіденційність та зменшити ризики, пов'язані з дезінформацією та онлайн-переслідуваннями.
Погляд у майбутнє: ветерани та післявоєнна демократія
Учасники дискусії зазначили, що в разі проведення післявоєнних виборів у кожній місцевості необхідно буде провести передвиборчі оцінки безпеки та запровадити механізми для забезпечення безпеки виборів і можливості їх проведення на всій території країни.
Згідно з дослідженням WFD, переважна більшість українців підтримують участь ветеранів війни у виборах після закінчення війни. Респонденти вважають, що ветерани пожертвували своїм життям, щоб захистити Україну. Однак вони не вірять, що лише досвід військової служби робить ветеранів придатними для політичного лідерства. Вони також повинні мати відповідну освіту, досвід і високий рівень доброчесності. Більшість українців, як і раніше, виступають проти встановлення військової диктатури.
Ключові тези учасників дискусії:
1. Спрямувати громадянську енергію на інституційні реформи: для сталого демократичного розвитку України надзвичайно важливо спрямувати громадянську активність, енергію та політичну ініціативність, а також самоорганізацію громад, які проявилися в умовах війни, на інституційні реформи та ухвалення рішень.
2. Використовувати імпульс вступу до ЄС для просування реформ: використовувати дорожню карту вступу до ЄС для розробки та впровадження реформ, використовуючи створений імпульс для просування критично важливих змін. Відкриття кластерів вступу до ЄС є особливо важливим для підтримки імпульсу в проведенні необхідних реформ у сфері державного управління, судової реформи, антикорупційних заходів та впровадження законів про захист даних, що відповідають стандартам ЄС.
3. Громадяни України ще більш рішуче налаштовані захищати демократію: громадяни прагнуть рішуче захищати демократичну інфраструктуру та майбутнє України, про що свідчить липнева мобілізація величезної кількості людей на захист важливих антикорупційних органів. Попри виклики війни та діючий воєнний стан, українці беруть на себе все більшу відповідальність у своїх громадах і формують демократичне майбутнє своєї країни.
4. Існує нагальна потреба у підвищенні довіри до демократичних інституцій: громадяни України пішли на величезні жертви, щоб захистити незалежність і демократію своєї країни, і вони очікують від своїх лідерів дотримання високих стандартів доброчесності та професіоналізму.
5. Підготувати післявоєнні виборчі рамки: буде надзвичайно важливо розробити механізми для забезпечення безпечних виборів у всіх регіонах України. З огляду на підтримку ветеранів як майбутніх політичних лідерів, важливо створити для них можливості, щоб вони могли активно брати участь у демократичній політиці.
