фото: Данило Павлов
Багато українців, котрі прагнуть справедливості та верховенства права у своїй країні, покладають свої надії на Євгенію Закревську.
Молода, тендітна на вигляд, але енергійна та непоступлива, вона очолює громадську групу відомих юристів, яка називається «Адвокатська дорадча група». Вони представляють і захищають у судах права родин Небесної сотні – протестувальників, які були вбиті під час Революції Гідності на Майдані.
Хоча минуло вже сім років після трагічних лютневих подій на київському Майдані, ці процеси далекі від завершення. « Байдужість влади, її небажання прибрати перешкоди і забезпечити прогрес у справах Майдану викликає глибоке розчарування та зневіру у родин загиблих», – говорить пані Закревська, відповідаючи на запитання EED за кілька днів до того, як Україна відзначить сьому річницю героїчної боротьби за краще європейське майбутнє.
Пошук справедливості та правди про події, які у 2014 році призвели до смерті 83 проєвропейських протестувальників, є рушійною силою в роботі пані Закревської та її команди. «Я не хочу зупинятися посеред дороги. Ці справи повинні бути розслідувані, а злочинці, які вбивали невинних людей, притягнуті до відповідальності», – рішуче говорить вона.
Її рішучість встановити правду опинилася в центрі уваги, коли в листопаді 2019 року вона оголосила голодування на знак протесту проти намірів розформувати групу слідчих, які займалися розслідуванням злочинів, скоєних на Майдані. Таке розформування поставило б під загрозу розслідування, які тривали тоді. За її боротьбою спостерігала вся Україна та міжнародна громадськість.
Пані Закревська та її команда зазнали багатьох злетів та падінь у своїх намаганнях встановити правду про вбивства на Майдані. Серед обвинувачених - екс-бійці сумнозвісного спецпідрозділу поліції «Беркут», їхні керівники, слідчі, прокурори, чиновники колишнього режиму Януковича.
«Рік тому в рамках обміну полоненими, щоб повернути українських полонених, фактично - заручників, Україна віддала Росії п’ятьох колишніх бійців «Беркуту», підсудних в головній справі про вбивства на Майдані. Лише двоє з обвинувачених повернулись. Судовий процес по трьом іншим мусили зупинити, і вироку вони очевидно вже не отримають», – пояснює вона.
Цей рік почався у більш позитивному ключі. 21 січня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення про те, що порушення прав людини під час подій Євромайдану в Україні у 2014 році мали системний характер і здійснювались органами державної влади з метою придушення мирних протестів. Таке рішення Європейського суду стало важливою підтримкою для постраждалих під час Майдану. Вони відчули, що їх не кинули наодинці, і що їхнє прагнення до справедливості підтримують і за кордоном.
Серед справ, які розглядала ЄСПЛ, були і справи перших жертв жорстокості міліції Януковича, яких представляла пані Закревська. Ці люди постраждали під час першого кривавого розгону мирних демонстрантів, зокрема студентів, у ніч на 30 листопада 2013 року. Це був момент, який мав величезний вплив на подальшу професійну кар’єру пані Закревської, оскільки вона була на Майдані з самого початку – з 21 листопада 2013 року.
«Тієї ночі на Майдані я пішла до найближчої кав’ярні, щоб зігрітись і трохи перепочити. О четвертій ранку раптово отримала повідомлення і дзвінки від своїх друзів, які залишились на Майдані, про несподіваний жорстокий напад з боку міліції», – розповідає вона. Тієї холодної ночі Євгенія стала свідком абсолютної несправедливості та безкарності працівників міліції, які били невинних людей, тягали по асфальту дівчат і залишали на плитці сліди крові побитих ними мітингувальників.
Пані Закревська почала надавати правову допомогу постраждалим. Впродовж наступних днів вона та її колеги зверталися до правоохоронних органів із заявами про скоєні злочини. Далі з’являлося все більше й більше постраждалих активістів, які потребували юридичної підтримки. Ось так з часом пані Закревська стала «адвокатом Майдану».
До Майдану пані Закревська спеціалізувалась на веденні комерційних справ, хоча її завжди цікавили питання прав людини. «Мої колеги і я могли заробляти достатньо завдяки цим комерційним справам, тож ми могли братися також за справи, пов’язані з порушенням прав людини, pro bono», – пояснює вона, зазначаючи, що це формат роботи, якого вона продовжила дотримуватись, коли представляла родини жертв Майдану в суді. Але в певний момент таких справ стало аж занадто багато.
фото: Стас Юрченко
Ще одна значна зміна в професійному житті пані Закревської відбулася, коли громадська організація «Адвокатська дорадча група» отримала підтримку від EED. «Ми змогли збільшити свою команду та залучити більше юристів для допомоги адвокатам. Ми також змогли присвячувати суттєво більше свого часу представництву інтересів постраждалих під час Євромайдану, родин жертв розстрілів на Майдані, консолідувати зусилля», – розповідає вона.
Пані Закревська також наголошує на іншому вимірі підтримки EED, який мав надзвичайно важливе значення: можливість охоплення більшої кількості процесів адвокатами та змога детально інформувати про них суспільство. «Критично важливо надавати родинам Майдану професійну юридичну допомогу і підтримувати справи Майдану в судах. Але також дуже важливо інформувати людей про те що в цих судах відбувається й забезпечувати громадськість своєчасною достовірною інформацією про слідство і судовий розгляд», – розповідає вона.
«Таких засідань проводиться понад 20 на тиждень. Під час карантину, закритість судів ми змогли подолати завдяки інформації від адвокатів і онлайн-трансляціям. Журналістів часто взагалі фізично не пускали на засідання. Але радує, що тепер більше журналістів та ЗМІ занурюються в Майданівські справи і висвітлюють їх глибше, пояснють людям, що насправді відбувається у цих процесах. Таке зростання громадської обізнаності надихає потерпілих, дозволяє підвищити пріоритет цих справ для самих судів, для влади, підвищити якість публічного обвинувачення», – підсумовує пані Закревська.
Ще однією важливою діяльністю, яку підтримує EED, є адвокація змін у законодавстві, які забезпечать проведення чесного та ефективного розслідування справ Майдану. Пані Закревська та її команда підготували і адвокують зміни до законодавства, які, можуть дозволити заочний судовий процес і винесення вироку.
«Це б розблокувало низку справ, які зупинені, бо звинувачені втекли з країни. Нас надихнув досвід Литви, де справу про штурм вільнюської телевежі радянськими військовими у 1991 році було відновлено через 20 років потому. Сім років прокурори розслідували цю справу і за три роки суду вдалося винести вироки обвинувачуваним – як очно, так і заочно, – розповідає вона. Так само Міжнародний суд в Гаазі заочно судить ймовірних виконавців збиття рейсу MH17.
фото: Стас Юрченко
Євгенія Закревська вважає, що якщо в справах Майдану не буде встановлена справедливість, то буде надзвичайно важко переконати українських громадян у тому, що їм слід довіряти правоохоронній і судовій системі країни та державі.
Незважаючи на перешкоди, пані Закревська рішуче налаштована продовжувати боротьбу за справедливість. «Я не розраховую на те, що справи Майдану завершаться завдяки тому що раптом з’явиться «політична воля». Я вірю лише в системну роботу, в потерпілих, які налаштовані боротись до вироків, в підтримку колег і суспільства», – говорить вона.
