У 2017 році група молодих українських жінок-юристок провела анонімне онлайн опитування серед 365 своїх колежанок щодо гендерних аспектів у юридичній професії. Вони були шоковані результатами.
46,5% респонденток повідомили, що стикалися з дискримінацією, коли почали працювати у юридичній сфері, а 36,9% повідомили, що зазнали сексуальних домагань під час здійснення своєї юридичної діяльності.
Жінки діяли швидко і у вересні 2017 року заснували нову громадську організацію – «ЮрФем», Асоціацію жінок-юристок України з місією змінити відношення до жінок в юридичній професії та поза її межами, і сприяти внесенню відповідних змін у законодавство.
Христина Кіт, молода прогресивна адвокатка, є однією із семи співзасновниць «ЮрФем» і її нинішньою головою. Зараз організація налічує понад 230 членкинь, які представляють усі правові галузі по всій Україні. «Наші юристки можуть надавати юридичні послуги у будь-якій галузі права. У складі наших членкинь ми маємо величезний ресурс знань і компетенцій», – з гордістю заявляє вона.
Пані Кіт починала свою юридичну кар’єру як адвокатка, яка надавала консультації та правову допомогу постраждалим від домашнього насильства. Вона була вражена тим, наскільки мало розуміння більшість представників правоохоронних органів, адвокатів і суддів мали щодо реальних ситуацій, з якими стикаються ці жінки.
«Багато з них не мали уяви про відповідні положення законодавства, або про те, як їх правильно застосовувати. Вони не могли зрозуміти проблем цих жінок. Вони не були достатньо гендерно чутливими», – згадує вона.
Тоді нерідко адвокати відмовлялись від справ, пов’язаних з домашнім насильством, оскільки вважали такі справи недостатньо прибутковими.
Майдан і Революція Гідності в 2014 році кардинально змінили суспільство і відкрили нові вікна можливостей для юристів, таких як Христина та її колежанки. Активістки «ЮрФем» скористались цими суспільними змінами і почали активно працювати над гендерною просвітою поліцейських, суддів, юристів і навіть депутатів Верховної Ради.
«Ми щодня працюємо над тим, щоб змінити їхнє уявлення про гендерну рівність, порушення прав жінок і поширену дискримінаційну практику щодо жінок», – пояснює пані Кіт.
На сьогоднішній день вони досягли помітних успіхів.
Багато українських юридичних фірм почали включати аспекти та принципи гендерної політики у свої корпоративні кодекси поведінки.
«Юридичні компанії хочуть, щоб їх сприймали як сучасні та прогресивні організації. Гендерна політика є частиною іміджу та корпоративної соціальної відповідальності», – зазначає пані Кіт. Вона вірить, що гендерні політики стануть поширеним явищем, і за декілька років навіть застосовуватимуться та широко впроваджуватимуться в поважних юридичних фірмах, як це має місце в інших ліберальних демократіях.
Сьогодні «ЮрФем» має також значний вплив на формування українського законодавства. Майже щодо кожного законодавчого акту, який обговорюється Верховною Радою, юристки ЮрФем готують правовий висновок. У цих правових висновках вони аналізують гендерні аспекти запропонованих законодавчих актів, зауважуючи, який вплив може мати новий закон на права жінок.
«Одразу після створення Аналітичного центру у рамках організації, ми почали розсилати правові висновки на всі можливі електронні адреси депутатів Верховної Ради, омбудсменів і всіх інших релевантних державних органів, сподіваючись, що вони враховуватимуть наші поради щодо гендерних аспектів. Станом на сьогодні ми є офіційним членом дорадчої громадської ради Міжфракційного депутатського обєднання «Рівні можливості». Серед депутатів Ради є справжній попит на нашу роботу і наші правові висновки», – зазначає пані Кіт.
Незабаром Рада внесе зміни до законодавства про домашнє насильство, і членкині «ЮрФем» зіграли ключову роль у внесенні пропозицій та написанні цього законопроекту.
І це не вперше, коли організація відіграла таку важливу роль.
«Ми підготували методичні рекомендації щодо державної системи безоплатної правової допомоги, особливо для жінок з уразливих груп, щоб гендерний порядок денний і гендерна політика належним чином застосовувались у їхніх справах», – пояснює пані Кіт.
Як і у випадку з більшістю успішних НУО, коли «ЮрФем» почала ставати більшою за розміром і більш успішнішою, в організації виникла потреба у переході на професійний рівень. Зацікавлені сторони та партнери вже сприймали організацію як лідера в своїй галузі, але Христина Кіт та її колежанки хотіли бачити як «ЮрФем» зростає і стає по-справжньому професійною організацією. Вони також прагнули розширити свою регіональну мережу по всій Україні.
Вони звернулись по допомогу до EED, щоб розвинути свій інституційний потенціал, «розробити внутрішні процедури та політики в таких сферах, як комунікація, адвокація і конфлікт інтересів», як пояснює пані Кіт. Вони запропонували стратегічний план, який, на додачу до законодавчої та аналітичної роботи, передбачав також і освітній компонент.
Цей освітній компонент з часом може надихнути на створення освітнього центру. Минулого року за підтримки EED «ЮрФем» організувала свою третю Літню школу для студенток-юристок. Основну увагу приділяли питанням, які мало висвітлюються у навчальній програмі на юридичному факультеті, а саме: правові аспекти прав жінок, гендерна рівність і механізми протидії гендерному насильству.
«Ми прагнемо розробити юридичні платні онлайн курси з гендерною спрямованістю. На це в юридичній спільноті України, безперечно, є попит», – пояснює пані Кіт.
На запитання EED про свої кар’єрні плани Христина Кіт після секундного роздуму скромно відповідає: «Можливо, я могла би досягти найвищого щаблю юридичних кар’єрних сходів? Одного дня я хотіла би стати суддею».
