ЗМІСТ Полтава

На початку повномасштабної війни п’ять місцевих громадських організацій в Полтаві спільними зусиллями створили «Полтавське волонтерське об’єднання», яке стало одним із найважливіших центрів допомоги в регіоні.

«Ми почали зустрічатися з іншими місцевими організаціями ще на початку лютого. Більшість людей ще не вірили, що буде війна, але ми, однак, продумували різні сценарії розвитку подій та обговорювали, як можна було б організувати евакуацію, волонтерську роботу та гуманітарну допомогу. Тож ми розробили план співпраці», – розповідає Олексій Сердюков, керівник ГО «ЗМІСТ Полтава» у розмові з EED. 24 лютого, коли вранці повідомили про російське вторгнення, ці п’ять громадських організацій втілили свій план у дію, створивши «Полтавське волонтерське об’єднання».

Серед них – партнер EED «ЗМІСТ Полтава», незалежне онлайн-видання; «Полтавський батальйон небайдужих», одна з найбільших в області волонтерських організацій, яка з 2014 року займається допомогою армії та пов’язана з грантером EED ГО «Команда небайдужих»; ГО «Сіті Лаб»; ГО «Центр стратегічних комунікацій» та волонтерське об’єднання ВБФ HelpGroup – обидві організації грантери EED; а також депутат парламенту і співзасновник ГО «ЗМІСТ» Дмитро Нальотов.

«Ми погодилися, що кожна організація має свої навички та спеціалізацію. Треба було якомога ефективніше організувати нашу роботу. Ми розуміли, що маємо створити структуру, в рамках якої ми могли б системно координувати свою роботу. Ми також знали, що всі хотіли нам допомогти», – говорить Олексій.
На той час активісти ще не знали, чи потрапить Полтава під прямий удар російської армії. Олексій зізнається, що в перші ж дні війни багато співробітників команди ГО «ЗМІСТ», переважну більшість якої складають жінки, були евакуйовані в безпечні місця, звідки вони продовжують готувати матеріали для «ЗМІСТ Полтава».

Ми готові. Полтава.

У той перший день повномасштабного вторгнення активісти створили Телеграм-канал «Ми готові. Полтава», де вони розміщували інформацію про нагальні потреби, які на початку активних військових дій стосувалися головним чином потреб армії та сил ТрО. Цей канал став неймовірно успішним.

«За кілька годин на канал підписалися 25 тисяч людей. Громадяни швидко реагували на кожне наше звернення, і ми змогли зібрати великі суми грошей. Один пост 25 лютого зібрав 1,5 мільйона гривень (близько 50 000 євро) менш ніж за день, – згадує Олексій. – Ми писали про те, що нам потрібно, і люди миттєво відгукувались. Скажімо, нам для допомоги потрібно було зібрати 30 людей в якомусь місці, і за дві хвилини вони були вже там. Люди хотіли допомогти хто чим міг».

Майже три місяці по тому активісти продовжують вести цей та інші Телеграм-канали, в тому числі канали для тих, хто потребує допомоги з житлом та ліками.

Одним з пріоритетів Об’єднання з самого початку була допомога армії, забезпечення терміново необхідним обладнанням і витратними матеріалами, такими як бронежилети, дрони, повнопривідні транспортні засоби, а також предмети амуніції. В перші дні війни низка місцевих підприємств пожертвувала великі суми.

Усвідомлюючи, що бізнес також сильно постраждав від війни, і що далі не можна розраховувати на цю підтримку в довгостроковій перспективі, волонтери також почали думати про диверсифікацію джерел фінансування.

«Один з проєктів, який ми придумали, називається «Фудполк», тобто «фуд» як «їжа» англійською і «полк» як військова частина. Ресторани Полтави погодилися включити в меню страви на армійську тематику, а виручені кошти передавати на волонтерську роботу. Таким чином ми можемо заробляти близько 1000-2000 євро на тиждень. Це стабільний дохід, на який ми можемо розраховувати», – пояснює він.

Волонтерський хаб у Свято-Успенському кафедральному соборі

Активісти створили також волонтерський хаб у Свято-Успенському кафедральному соборі, який виконує роль координаційного центру для інших волонтерських центрів міста. Це вельми слушне місце розташування, оскільки Полтава здавна знана як «духовна столиця» України.

На сьогодні вони отримали та доправили понад 1,5 тисячі тонн гуманітарних вантажів до сусідніх областей, які сильно постраждали від війни, зокрема до Харківської області.

Олексій зазначає, що це є високотехнічна робота, яку від початку потрібно було добре організувати. «У нас є відділ логістики, бухгалтерія, і люди, які відповідають за вантажно-розвантажувальні роботи. Загалом у нашій команді близько 90 осіб. У нас на складах встановлені камери спостереження. Ми гарантуємо, що все робиться прозоро. Ми розробили систему, яка забезпечує надходження гуманітарної допомоги до тих, кому вона дійсно потрібна», – говорить він.

У перші тижні війни активісти «ЗМІСТ» та їхні партнери відіграли важливу роль у допомозі евакуації людей з охоплених війною областей, зокрема Харківської та Сумської. Олексій розповідає, що в ці регіони відправляли автобуси, які були завантажені ліками, а потім звідти вивозили у безпечні місця людей, які не мали інших транспортних засобів.

«ЗМІСТ» також керує медичним складом, де працюють фармацевти. Вони забезпечують місцеве населення ліками, у тому числі гормонами щитоподібної залози, які широко потрібні в області, що й досі потерпає від наслідків Чорнобильської катастрофи, а також основними ліками, необхідними для збройних сил, такими як антибіотики, ліки проти застуди та інші найбільш вживані ліки, а також індивідуальні військові аптечки.

Підтримка волонтерської роботи

Олексій зізнається, що допомога, яка була надана з боку EED в перші дні війни, була критично важливою. «Це означало, що ми могли платити зарплату нашим волонтерам. Їм також потрібно жити і годувати свої сім’ї. Можливість платити їм означала, що ми могли робити свою справу належним чином і підтримувати наших волонтерів, щоб вони могли виконувати свою роботу ефективно», – говорить він.

Оскільки війна триває вже майже три місяці, «Полтавське волонтерське об’єднання» зараз намагається отримати необхідну гуманітарну допомогу. «Зараз ми не отримуємо тієї допомоги, яка надходила від європейських країн кілька тижнів тому, тож нам доводиться відмовляти людям. В той час, як у Полтаві все ще безпечно, ситуація на окупованих територіях є жахливою, і там є величезні потреби. У цій війні загинуло вже понад тисячу воїнів з нашої області», – говорить він.

«Допомога, яка надходить від Європейського Союзу, надає змогу Україні краще захищатися. Я переконаний, що ми переживемо цю війну, якщо діятимемо разом, – так, як ми це робимо зараз», – говорить він на завершення.

 У цій статті представлені погляди грантоотримувача. Зміст статті не обов’язково відображає офіційну позицію Європейського фонду за демократію, Європейської комісії чи будь-якої країни-члена ЄС, або іншої сторони, яка надає донорську підтримку EED.